• Укр
  • Eng
+38 (097) 791-33-70
Грабовська ОксанаМирослава ЮроваГрабовська Оксана

Згадаймо докарантинне: як СОІвці відпочивали, коли ще можна було

А пам’ятаєте ті чудесні часи, коли людям було дозволено збиратися разом, кордони були відкриті та кнайпи заманювали до себе? От і ми вже почали забувати. Добре, що COIвці ще у щасливі докарантинні часи гарненько відпочивали й робили чимало фото. Тепер є змога їх переглянути і пригадати приємні та кумедні моменти. А заразом і вам розповісти. 😉

Найдорожчі 30 секунд і «Заставка на знамєніє»

Є у нас такі, які не можуть уявити свого життя без подорожей. Якщо зовсім по-чесному, то таких було двоє. Але оскільки копірайтерки сидять за одним столом, цей вірус швидко підхопила ще одна майстриня слова та редагування. І понеслося.

Спочатку був Копенгаген. Тут тобі й аромати свободи на кожному кроці, й зміна караулу — дивовижне поєднання безтурботної Християнії і традицій на площі біля Королівського палацу Амалієнборг.

slide_0

slide_1

slide_2

А ще тут знаходиться парк розваг «Тіволі» — один із найкрутіших у світі. Оскільки усі СОІвці дуже полюбляють Гелловін, духи віддячили нам і поїздка припала якраз на період, коли парк відкривають до цього свята. Тут ми спробували подивитися на місто згори під час катання на найкрутішому атракціоні. Втім редакторка Саша вирішила, що вона і так багато бачила в цьому житті, тому просто заплющила очі. А по приземленню всі зійшлися на думці, що це були найдорожчі (у всіх сенсах цього слова) 30 секунд у їхньому житті.

slide_0

slide_1

А потім була Швеція, точніше — місто Мальме. Не те що б ми дуже хотіли саме в Мальме, але бути за 40 кілометрів від іншої країни й не зачекінитися там… Такого ми собі дозволити просто не могли!

У Мальме з нами трапилися електросамокати. З’ясувалося, що їздити на них можуть не всі. Один з пробних заїздів ледь не залишив офіс СОІ без редакторки. На щастя, дорогою не їхало багато машин, але двоколісний транспорт явно образився такому користуванню і добряче стукнув Сашу. Тож у наступні дні пересувалися трохи повільніше, ніж зазвичай, хоча Аня з Оксаною противилися цьому з усіх сил. Навіть пропонували Саші лишитися посидіти в кафе, поки вони оббігають місцеві замки. Але вона не здалася.

slide_0

slide_1

slide_2

А зовсім нещодавно, от просто за кілька тижнів до карантинного періоду, з нами трапилася ще й Братислава. Чи то ми з нею трапилися. Що ми запам’ятали з подорожі? Що у цьому місті багато мистецтва і що «Заставка на знамєніє» — це «Зупинка на вимогу» по-нашому. Повірте, ви теж це запам’ятаєте, якщо поїдете автобусом до музею сучасного мистецтва «Данубіана».

У ті дні у копірайтерки Оксани магічним чином зникали фото з телефона. Тому до Львова не вдалося привести знімок красивезного кудлатого пса, а згодом — закарбувати й дупцю чорта. Не подумайте нічого дурного — це просто декорації у пабі. Цей заклад, до речі, ми шукали два дні. Таки є в ньому щось містичне (насправді ні, бо виявилося, що у Братиславі назва може бути написана словацькою, а не англійською! Уявляєте?!).

А ще копірайтерський стіл СОІ заскочив на кілька годин до Будапешта. Не те щоб ми туди дуже планували. Але, знаєте, бути за 200 кілометрів від міста в іншій країні і не заїхати туди? Такого ми собі знову дозволити не могли!

Словом, заїхати туди нам вдалося, а от проїхатися містом – дзуськи. Точніше, зайцем. Спроби оплатити проїзд були, але щось пішло не так. Тож довелося молити бога халяви, аби той ховав автобус від очей контролерів, швидко виходити на найближчій зупинці й розглядати місто на шляху до «Будинку терору». Так, ми вміємо лайтово розважатися.

«П’ятнашки» й кайданки

А ще СОІвці люблять загадки (напевно, тому ми так добре можемо порозумітися з будь-яким клієнтом ;)). А ті, хто любить загадки, ходять до квест-кімнат. Ми у Львові обійшли їх чимало: і руни складали, і серця варили, і від Дракули тікали… Так, можливо, не завжди вчасно могли впоратися з завданням, можливо, стояли біля однієї загадки по 15 хвилин. Але це деталі — головне, що вийшли.

slide_0

slide_1

Порада для всіх на майбутнє: якщо ваш дизайнер протягом 5 хвилин не зміг правильно скласти «П’ятнашки», терміново просіть його відійти. Інакше втратите багато дорогоцінного часу.  

Також ми дізналися, що якщо раптом нас закриють у темниці, а ноги опиняться в кайданках і треба буде визволитися, IT та маркетинговий ринки залишаться без СОІвців. Ну або нам просто туди принесуть комп’ютери.

Святий Антоній і «Поліцейська академія»

Є серед нас і такі, які полюбляють зимові види спорту. Проєкт-менеджери Марко та Олег — ще ті лижні майстри. Одна з таких поїздок наштовхнула нас на думку, що Марко насправді хоче бути поліцейським, а не айтішником. Сам він у цьому не зізнається, але від підсвідомості нікуди не втечеш.

Так от, під час відпочинку в Карпатах, коли дорога була особливо слизька, а машиною до підіймачів треба було їхати 8 кілометрів, він дуже хотів зробити «поліцейський розворот» на 360 градусів. Пам’ятаєте, як у фільмі «Поліцейська академія»?

За спогадами очевидця Олега, справи були такі: «Марко смикнув ручник — і машину закрутило кілька разів. Зупинилися за пів метри від обриву. “Коп” сказав, що більше так не робитиме, але за 200 метрів побачив ну дуже заманливий поворот і не втримався. Смикнув ручник вдруге… І команда СОІ майже лишилася без менеджерсько-розробницької частини. Врятували 20 сантиметрів, які відділяли нас від прірви».

А ще хлопці довели, що не так вже й відрізняються від копірайтерок. У плані орієнтування на місцевості. Вони, звісно, все скинули на погану роботу навігатора у Славську. Але всі ми розуміємо, що це не так.

Ну і тепер Марко точно знає: якщо він загубить телефон, треба викликати святого Антонія. Текстом заклику команда не поділилася, та й про цього Антонія не дуже розповсюджувалися, але ж колегам треба довіряти. Кажуть, що допомагає, — значить допомагає! 😉

slide_0

slide_1

Зараз, поки ми працюємо з дому і граємо в настільні ігри з командою лише онлайн і лише у п’ятниці, про такий відпочинок лишається тільки мріяти. Що ми й робимо! Сподіваємося, вам теж є що згадати. І що невдовзі всі ми повернемося до дуркування не тільки у стінах своїх будинків і квартир, але й на відкритому просторі.

Бережіться та не забувайте, що COI завжди на зв’язку. Звертайтеся, адже ізоляція рано чи пізно закінчиться і, якщо ви не хочете розчинитися серед конкурентів, слід адаптувати рекламу до умов карантину — як під час нього, так і після.