Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в Україні ухвалили 25 січня 2019 року. І ось нещодавно, а саме 16 січня 2021 року, зазначені в ньому зміни набрали чинності.
Чимало пунктів цього закону безпосередньо стосуються роботи бізнесу: як онлайн, так і офлайн. Тож у цьому блозі говоримо про те, як працювати бізнесу за умовами нового закону та чому потрібно це робити.
Його положення не стали чимось раптовим чи неочікуваним — на введення змін власники бізнесів мали аж 18 місяців. Інша річ, що чимало власників не вважають за потрібне ці зміни впроваджувати.
Так, наприклад, одна з київських кав'ярень втратила свою напрацьовану репутацію за один глузливий коментар щодо мовного закону. Всього за день оцінка закладу опустилася до 1,9 завдяки коментарям українськомовної аудиторії. Втім, згодом власник кав'ярні вибачився, а гнівні відгуки видалили.
Ще однією гучною історією став випадок із власницею маріупольської ветеринарної клініки. Власниця закладу запропонувала знижку 50 % усім клієнтам, які розмовлятимуть у клініці російською.
То чому ж новий мовний закон викликав стільки ажіотажу та які нововведення він передбачає? Читайте далі.
Виявилося, що на практиці отримати покарання за невиконання закону складніше, ніж уявлялося.
В разі відмови представників закладу обслуговувати клієнтів українською, кожен має право надіслати скаргу до офісу мовного омбудсмена, який перевірить, чи вона має законне підґрунтя. Якщо порушення підтвердять, то закладу оголосять попередження та будуть вимагати усунути недопрацювання протягом 30 днів. Якщо ж протягом року зафіксують друге порушення у цьому самому закладі, то його власників оштрафують на суму від 5100 до 6800 гривень (стаття 57, пункт 6).
За порушення мовного закону у сфері видавництва книг, культури чи науки, технічної чи проєктної документації, реклами чи веброзробки (немає української на сайті, в додатку чи рекламних оголошеннях) штраф складе від 3400 до 5100 гривень.
Якщо мовний закон порушать держслужбовці під час виконання робочих обов’язків, сума штрафу складатиме 3400-6800 гривень.
В разі порушення закону друкованими ЗМІ викласти доведеться від 6800 до 8500 гривень (стаття 188).
Якщо ваша основна аудиторія розмовляє російською, то із введенням української ви залучите й нову аудиторію. А хіба нові клієнти не те, що потрібно вашому бізнесу?
Крім цього, вести бізнес українською в Україні — це ще й про повагу до локального ринку та про лояльність до клієнтів, які принципово ставляться до питання мови. А таких чимало.
А тепер важливе питання:
Чимало українськомовних користувачів все ж гуглять російською, адже так їм простіше знайти потрібне. Власники бізнесів же додають ключові слова російською, бо їх шукають. Виходить замкнуте коло.
Більше українськомовного контенту = більше запитів = більше вдячних клієнтів. Поступово українськомовні користувачі звикнуть гуглити українською, а ваш прибуток від переходу на українську лише зростатиме.
Якийсь час мережею ширився міф про те, що оштрафувати компанію за порушення мовного закону можна лише раз на рік. Мовляв, навіщо вкладати гроші в переведення бізнесу на українську, якщо можна заплатити один штраф, а потім спати спокійно ще 12 місяців.
Втім, це не спрацює. Як і зі штрафами за порушення ПДР, доведеться платити за кожне зафіксоване порушення. За повторне порушення протягом року доведеться сплатити від 8500 до 11 900 гривень (стаття 188, пункт 52).
З аналізу, адже щоби щось змінити, потрібно зрозуміти, що саме.
У СОІ ми проаналізуємо та складемо перелік робіт, які необхідні для вас пріоритетно.
В СОІ над локалізацією вашого бізнесу працюватимуть маркетологи, веброзробники, контекстологи, таргетологи, копірайтери та дизайнери. Ми надаємо комплексні послуги, а кожен з команди має своє чітке завдання. З нами ви не просто поставите галочку та дотримаєтеся закону, а й завоюєте ще одну частку ринку!
Більше про СОІ читайте на сайті: Про нас
Або ж просто заповнюйте бриф та розвивайте свій бізнес із нами.