+38 (097) 791-33-70

Проект #100зустрічей. Історія одного експерименту

article author photo
Мирослава Юрова

Проект #100зустрічей почався в лютому. А враження таке, що вже кілька років минуло.

Ми працювали з командою над стратегією розвитку компанії та зрозуміли, що вже давненько виросли зі своїх штанців. Розробляти сайти, займатися інтернет-рекламою, фотозйомкою — добре, але це не дає повної картини. Не дає впливу на бізнес-процеси компанії клієнта чи інші ланки процесу продажів. Ми зрозуміли, що давно вже консультуємо частину своїх клієнтів з питань, які безпосередньо наших обов’язків не стосуються.

Нам «фул», будь ласка

В СОІ ми працюємо так, щоб побачити результат. Впливаючи лише на якусь частку процесу, виміряти результати (не лайки чи відвідування, а прибутки для клієнта від продажів) не завжди вдавалося.

Я часто повторюю фразу: «Скільки годин на день ви працюєте? 8 чи більше? А скільки годин на день ви витрачаєте зароблені кошти?»

Очевидно, що не так багато. Тому, не применшуючи важливості й безкомпромісності піраміди Маслоу, робимо висновок, що робота має приносити, окрім заробітку, щось іще. Моральне вдоволення від досягнутого результату рухає нас уперед, мотивує вчитися, розвиватися, пробувати нові інструменти та методи.

Усі ці роздуми надихнули на стратегічне рішення — рухатися до повного ведення продажів для клієнтів:

  1. починаючи від консультування та формування карти ЦА;
  2. проходячи крізь методи взаємодії;
  3. обираючи інструменти для контакту з кожною групою потенційних клієнтів;
  4. реалізовуючи стратегії взаємодії за допомогою цих інструментів;
  5. і завершуючи контролем опрацювання заявок та аналітикою для подальшого корегування стратегії.

Коли в руках усі карти, ми знаємо, що всі ланки — від першого контакту з клієнтом аж до  угоди — ми можемо покращувати.

Давайте я вам щось розкажу

Я вже мала на цей момент трохи досвіду в маркетингу та консультуванні малого бізнесу. Але той досвід був обмежений власними проектами, теоретичними знаннями й роботою з клієнтами СОІ. Синдром самозванця тихенько підкрадається до вас і намагається вкусити за бочок…

Паралельно з обговоренням ідеї проекту я читала книгу Браяна Трейсі, який радив для покращення навичок продажів поставити собі квест зі 100 зустрічей.

Сказано? — Зроблено! Такий проект мав бути вигідний усім. Для мене — покращення комунікативних навичок, практичний досвід і розмови про проблеми та вразливі місця найрізноманітніших бізнесів; для учасників проекту — вичерпна двогодинна безкоштовна консультація. Запускаємо!

У найгіршому випадку ми витратимо 50 доларів на досвід

Чи буде цікавим комусь такий проект? Чи окупиться він для компанії? Чи вистачить мого досвіду для того, щоб дати учасникам проекту практичну користь? Питань було немало. Вирішили ризикнути. Ціна ризику — 50 $ на рекламу у фейсбуці. Якщо потроху піде, додамо ще бюджету.

Поки все підготували, підкралася п’ятниця. І, знаючи, що це не найвдаліший день для запуску РК, але прагнучи нарешті дізнатися, що ж із цього всього вийде, ми таки запустили рекламу.

І пішли відпочивати на вихідні.

Не чекали? А ми прийшли!

У понеділок був перший маленький шок. Розібравши заявки за 3 дні, ми розписали зустрічі на всі будні на кілька місяців уперед.

Результат може видатися успіхом, але насправді він виявив деякі недопрацювання: пропонувати учаснику в лютому дату зустрічі на кінець квітня була не найкраща ідея. Вартувало розбити рекламну кампанію на два етапи.

Зробили висновки, врахували на майбутнє.

Сьогодні 25 жовтня. Вже проведено 73 зустрічі. І ми не запускали рекламної кампанії повторно. Учасники проекту стали хорошим сарафаном, приводили своїх друзів і родичів.

І як мені?

Неочікувано важко. Після 20-ї зустрічі я почала запинатися, інколи — заїкатися. Жодного вихідного чи часу похворіти-відпочити. Інколи зустрічі планувались і на суботу, і на неділю. А окрім проекту, тривали й нікуди не ділися зустрічі з наявними та новими клієнтами СОІ.

Я люблю людей і люблю спілкування. Але такого інтенсиву виявилося забагато, і я відчула це фізично.

Але от морально! Це кайф! Щодня інша людина з іншим бізнесом, іншими проблемами та потребами. Сказати, що це колосальний досвід — це не сказати нічого. Відчуваю себе губкою, яка вбирає і вбирає. Мені завжди здається, що проведено вже значно більше зустрічей, ніж є насправді, і що я прожила вже десь 2-3 роки від початку проекту.

Учасники. Хто вони?

Кожен учасник заповнює анкету. За ними по завершенні проекту ми плануємо зробити гарні графіки за віком, напрямками роботи тощо. Якщо говорити про сфери бізнесу, то якоїсь першості я наразі не бачу. Було чимало представників ІТ-компаній, сфери послуг, торгівлі. Багато поспілкувалися також зі стартапами. Кілька розмов були навіть про професійне визначення та дальший розвиток.

Інколи приходили люди з самою ідеєю, і я старалася допомогти їм організувати та налаштувати базові речі. Часом — ті, у кого бізнес структурований по поличках і працює як швейцарський годинник. Вони отримували від мене свіжу думку «зі сторони», ідеї для покращення та розвитку.

Що це нам дало?

  1. Досвід. Досвід. І ще раз досвід. Постійно нові обличчя в офісі.
  2. Чимало клієнтів — як на подальше консультування на платній основі, так і на послуги СОІ.
  3. Моральне вдоволення, про яке я говорила раніше. Бо дуже хочеться, щоб український бізнес ріс і розвивався. І я чудово розумію, що далеко не завжди люди, у яких є ідея, мають достатньо інвестицій для залучення професійного консультанта на ранніх етапах бізнесу. 2 години не достатньо для повноцінного аналізу проекту. Але підказати основні моменти, звернути увагу на вразливості, порадити, що почитати чи з ким поспілкуватися, можна встигнути.
  4. Широку мережу контактів. І справа не лише в сарафані й у тому, що учасники проекту рекомендують наші послуги своїм знайомим. Але і в тому, що я дуже часто можу когось порадити нашим клієнтам, якщо їм потрібен юрист, партнер або підрядник.  

Що далі?

Попереду ще 27 зустрічей. Зараз уже в спокійному режимі, 2-3 на тиждень. Частина з них уже розпланована, частина ще чекає своїх учасників. Ну і звісно, ще одна стаття з аналітикою та обрахунком результатів.

Точно можу сказати, що не шкодую і дуже тішуся кожній новій бесіді. Надихнувшись цими розмовами, часто хочеться гори перевертати!

Щиро вдячна кожному, хто довірився.